ПРАВИЛА ПОВЕДIНКИ У РАЗI ВИНИКНЕННЯ АВАРIЙНИХ СИТУАЦIЙ,
СТИХIЙНИХ ЛИХ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКIВ
1.1 ПОЖЕЖА
Щорiчно внаслiдок пожеж гине та страждає значна кiлькiсть людей. В дим та попiл перетворюються цiнностi на мiльярди гривень.
Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди. Не панiкуйте та остерiгайтеся: високої температури, задимленостi та загазованостi, обвалу конструкцiй будинкiв i споруд, вибухiв технологiчного обладнання i приладiв, падiння обгорiлих дерев i провалiв. Знайте де знаходяться засоби пожежегасiння та вмiйте ними користуватися.
ЗАХОДИ ЩОДО РЯТУВАННЯ ПОТЕРПIЛИХ З БУДИНКIВ, ЯКI ГОРЯТЬ ТА ПIД ЧАС ГАСIННЯ ПОЖЕЖI:
перед тим, як увiйти в примiщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щiльною тканиною;
вiдкривайте обережно дверi в задимлене примiщення, щоб уникнути посилення пожежi вiд великого притоку свiжого повiтря;
в сильно задимленому примiщеннi рухайтесь поповзом або пригинаючись;
для захисту вiд чадного газу необхiдно дихати через зволожену тканину;
у першу чергу рятуйте дiтей, iнвалiдiв та старих людей;
пам'ятайте, що маленькi дiти вiд страху часто ховаються пiд лiжко, в шафу та забиваються у куток;
виходити iз осередку пожежi необхiдно в той бiк, звiдки вiє вiтер;
побачивши людину на якiй горить одяг, звалiть її на землю та швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) i щiльно притиснiть до тiла, при необхiдностi, викличте медичну допомогу;
якщо загорiвся ваш одяг, падайте на землю i перевертайтесь, щоб збити полум'я, нi в якому разi не бiжiть - це ще бiльше роздуває вогонь;
пiд час гасiння пожежi використовуйте вогнегасники, пожежнi гiдранти, воду, пiсок, землю, кошму та iншi засоби гасiння вогню;
бензин, гас, органiчнi масла та розчинники, що загорiлися, гасiть тiльки за допомогою пристосованих видiв вогнегасникiв, засипайте пiском або грунтом, а якщо осередок пожежi невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;
якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкнiть рубильник, вимикач або електричнi пробки, а потiм починайте гасити вогонь.
ПОЖЕЖА ЗАСТАЛА ВАС У ПРИМIЩЕННI:
ви прокинулись вiд шуму пожежi i запаху диму, не сiдайте в лiжку, а скотiться з нього на пiдлогу та повзiть пiд хмарою диму до дверей вашого примiщення, але не вiдчиняйте їх вiдразу;
обережно доторкнiться до дверей тильною стороною долонi, якщо дверi не гарячi, то обережно вiдчинiть їх та швидко виходьте, а якщо дверi гарячi - не вiдчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти;
щiльно закрийте дверi, а всi щiлини i отвори заткнiть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину примiщення i приймайте заходи до порятунку;
присядьте, глибоко вдихнiть повiтря, розкрийте вiкно, висуньтеся та кричiть "Допоможiть, пожежа!", а якщо ви не в змозi вiдкрити вiкно - розбийте вiконне скло твердим предметом та звернiть увагу людей, якi можуть викликати пожежну команду;
якщо ви вибрались через дверi, зачинiть їх i поповзом пересувайтесь до виходу iз примiщення (обов'язково зачинiть за собою всi дверi);
якщо ви знаходитесь у висотному будинку не бiжiть вниз крiзь вогнище, а користуйтеся можливiстю врятуватися на даху будiвлi, використовуйте пожежну драбину, пiд час пожежi заборонено користуватися лiфтами
У всiх випадках, якщо ви в змозi, викличте пожежну команду (телефон-101).
ПОЖЕЖI В ЛIСАХ, СТЕПАХ ТА НА ТОРФОВИЩАХ.
Масовi пожежi можуть виникати в спеку та при посухах вiд ударiв блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхнi землi випалюванням сухої трави та з iнших причин. Вони можуть викликати ураження людей та тварин, спалах будiвель в населених пунктах, дерев'яних мостiв, дерев'яних стовпiв лiнiй електромереж та зв'язку, складiв нафтопродуктiв та iнших матерiалiв, що горять.
ВИ ОПИНИЛИСЯ У ОСЕРЕДКУ ПОЖЕЖI:
не панiкуйте та не тiкайте вiд полум'я, що швидко наближається, у протилежний вiд вогню бiк, а долайте крайку вогню проти вiтру, закривши голову i обличчя одягом;
з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
якщо втекти вiд пожежi неможливо, то вийдiть на вiдкриту мiсцевiсть, ввiйдiть у водойму або накрийтесь мокрим одягом i дихайте повiтрям, що знаходиться низько над поверхнею землi - повiтря тут менш задимлене, рот i нiс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум'я гiлками листяних порiд дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим грунтом та затоптуючи ногами, будьте обережнi в мiсцях горiння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
пiд час гасiння пожежi, не вiдходьте далеко вiд дорiг та просiк, не випускайте з уваги iнших учасникiв гасiння пожежi, пiдтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу.
особливо будьте обережнi у мiсцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокi вирви, тому пересувайтеся, по можливостi, перевiряючи палицею глибину слою, що вигорiв;
пiсля виходу iз осередку пожежi повiдомте мiсцеву адмiнiстрацiю та пожежну службу про мiсце, розмiри та характер пожежi.
1.2 ОЖЕЛЕДИЦЯ
Щорiчно Мiнiстерством охорони здоров'я України реєструється сумна статистика травмувань, пов'язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лiкарi надають допомогу тисячам громадян, якi постраждали на льоду.
Ми пропонуємо вам простi рекомендацiї, як уберегтися вiд значних неприємностей у перiод ожеледицi.
ПЕРЕД ВИХОДОМ IЗ БУДИНКУ.
Змайструйте на пiдошви та каблуки вашого взуття "льодоступи":
прикрiпiть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмiрами каблука) або лейкопластиру;
наклейте лейкопластир чи iзоляцiйну стрiчку на суху пiдошву i каблук (хрест-навхрест або схiдцем) i перед виходом натрiть пiском (на один - два днi вистачає);
натрiть наждаковим папером пiдошву перед виходом, а краще прикрiпiть його на пiдошву (але вiд води пiщини наждакового паперу рано або пiзно обсипаються);
намажте на пiдошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пiсок, пiсля цього смiливо виходьте на вулицю.
Пам'ятайте, що кращими для льоду є пiдошви з мiкропористої чи iншої м'якої основи та без великих каблукiв.
Людям похилого вiку краще в "слизькi днi" взагалi не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тiльки такою, що можна носити через плече. Пам'ятайте, що двi третини травм люди старшi 60 рокiв одержують при падiннi.
Прогулянки вагiтних жiнок в ожеледицю без супроводження -небезпечнi для здоров'я.
Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкi та неспритнi. Зачекайте поки не приберуть снiг i не розкидають пiсок на обмерзлий тротуар.
ЯК МОЖНА ЗМЕНШИТИ РИЗИК ТРАВМ У ОЖЕЛЕДИЦЮ:
Будьте напоготовi про всяк випадок пiд час ходьби в такi днi - впасти.
Ходiть не поспiшаючи, ноги злегка розслабте в колiнах, а ступайте на всю пiдошву. Руки повиннi бути не зайнятi торбами. Пам'ятайте, що поспiх збiльшує небезпеку слизоти, тому виходьте iз будинку не поспiшаючи.
При порушеннi рiвноваги - швидко присядьте, це найбiльш реальний шанс утриматися на ногах.
Падайте в ожеледицю з мiнiмальним збитком для свого здоров'я. Вiдразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падiння стиснiться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землi, обов'язково перекотiться - удар, спрямований на вас, розтягнеться i витратить свою силу при обертаннi.
Не тримайте руки в кишенях - це збiльшує можливiсть не тiльки падiння, але i бiльш важких травм, особливо переломiв.
Обходьте металевi кришки люкiв. Як правило, вони покритi льодом. Крiм того, вони можуть бути погано закрiпленi i перевертатися, що додає травмувань.
Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетiти на дорогу, а автомобiль може виїхати на тротуар.
Не перебiгайте проїжджу частину дороги пiд час снiгопаду та у ожеледицю. Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збiльшується гальмовий шлях машини i падiння перед автомобiлем, що рухається, приводить як мiнiмум до калiцтв, а можливо i до загибелi.
Небезпечнi прогулянки в ожеледицю в нетверезому станi. У станi сп'янiння травми частiше всього важкi, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У станi сп'янiння люди не так чутливi до болю i при наявностi травми своєчасно не звертаються до лiкаря, що завдає згодом додатковi проблеми та неприємностi.
Якщо ви впали i через деякий час вiдчули бiль в головi, нудоту, бiль в суглобах, утворилися пухлини - термiново звернiться до лiкаря в травмпункт, iнакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслiдками.
Тримайтеся подалi вiд будинкiв - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в мiстах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбiльшу небезпеку бурульки становлять у перiод танення льоду та снiгу.
1.3 ТОНКИЙ ЛIД
Запам'ятайте! Лiд може пiдвести нас восени, взимку i навеснi. Цi заходи дозволять вам знизити ризик вiд небезпеки на льоду.
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ НА ЛЬОДУ
Знайдiть для початку стежку або слiди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
Подивiться заздалегiдь, чи немає пiдозрiлих мiсць:
лiд може бути немiцним бiля стоку води (наприклад, iз ферми або фабрики);
тонкий або крихкий лiд поблизу кущiв, очерету, пiд кучугурами, у мiсцях, де водоростi вмерзли у лiд;
тонкий лiд i там, де б'ють ключi, де швидкий плин або струмок впадає в рiчку;
особливо обережно спускайтеся з берега: лiд може нещiльно з'єднуватися iз сушею, можливi трiщини, пiд льодом може бути повiтря.
Вiзьмiть з собою палицю для того, щоб перевiряти мiцнiсть льоду. Якщо пiсля першого удару палицею на ньому з'являється вода, лiд пробивається, негайно повертайтеся на те мiсце, звiдки ви прийшли. Причому першi кроки треба робити, не вiдриваючи пiдошви вiд льоду.
Нi в якому разi не перевiряйте мiцнiсть льоду ударом ноги. Iнакше вам доведеться з'ясовувати, наскiльки добре ви запам'ятали i засвоїли цю пораду.
Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижнi, якщо ви на лижах. Якщо немає i вам треба її прокладати, крiплення лиж вiдстебнiть (щоб, у крайньому випадку, швидко вiд них позбутися), палицi тримайте в руках, але петлi лижних палиць не накидайте на кистi рук. Рюкзак повiсьте лише на одне плече, а краще волочiть на мотузцi на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, вiдстань мiж лижниками (та й пiшоходами) не скорочуйте менше, нiж на 5 метрiв.
Пробийте лунки по рiзнi боки переправи, щоб вимiряти товщину льоду, (рекомендується вiдстань мiж ними п'ять метрiв) i промiряйте їх. Майте на увазi, що лiд складається з двох прошаркiв - верхнього (каламутного) i нижнього (прозорого i мiцного). Вимiряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхнiй (каламутний) прошарок вiд снiгового, зовсiм уже немiцного льоду.
Безпечним вважається лiд: для одного пiшоходу - лiд зеленуватого вiдтiнку, товщиною не менше 7 сантиметрiв; для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрiв (масове катання - 25 сантиметрiв); масова переправа пiшки може бути органiзована при товщинi льоду не менше, нiж 15 сантиметрiв.
Катайтеся на ковзанах лише у перевiрених та обладнаних мiсцях.
Якщо лiд почав трiщати та з'явилися характернi трiщини - негайно повертайтеся. Не бiжiть, а вiдходьте повiльно, не вiдриваючи ступнi нiг вiд льоду.
Твердо засвойте, що зимова пiдлiдна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторiчний досвiд не самих щасливих рибалок:
не пробивайте поруч багато лунок;
не збирайтеся великими групами на одному мiсцi;
не пробивайте лунки на переправах;
не ловiть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко вiд берега, яке б клювання там не було;
завжди майте пiд рукою мiцну мотузку 12-15 метрiв;
тримайте поруч з лункою дошку або велику гiлку.
ЯКЩО ВИ ПРОВАЛИЛИСЯ НА ЛЬОДУ РIЧКИ АБО ОЗЕРА
Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся вiд занурення з головою. Дiйте рiшуче i не лякайтеся, тисячi людей провалювалися до вас i врятувалися.
Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без рiзких рухiв вибирайтеся на лiд, наповзаючи грудьми i по черзi витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тiло для того, щоб воно займало найбiльшу площу опори.
Вибравшись iз льодового пролому, вiдкотiться, а потiм повзiть в той бiк, звiдки ви прийшли i де мiцнiсть льоду, таким чином, перевiрена. Незважаючи на те, що вогкiсть i холод штовхають вас побiгти i зiгрiтися, будьте обережнi до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплi.
Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповiстiть, що йдете на допомогу. Пiдкладiть пiд себе лижi, дошку, фанеру (це збiльшить площу опори) i повзiть на них. Наближайтесь до ополонки тiльки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не пiдповзайте, iнакше у водi опиняться вже двоє. Ременi, шарфи, дошка, жердина, санки або лижi допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язанi ременi, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.
Якщо ви не один, тодi узявши один одного за ноги, лягайте на лiд ланцюжком i рухайтеся до пролому. Дiйте рiшуче i швидко - постраждалий швидко мерзне в крижанiй водi, мокрий одяг тягне його донизу.
Подавши постраждалому пiдручний засiб порятунку, витягайте його на лiд i повзiть з небезпечної зони. Потiм укрийте його вiд вiтру i якнайшвидше доставте в тепле мiсце, розiтрiть, переодягнiть в сухий одяг i напоїть чаєм.
Пам'ятайте: вiдправлятися на водойми поодинцi небезпечно!
1.4 ПОВIНЬ, ПАВОДОК
Фактори небезпеки повеней та паводкiв: руйнування будинкiв та будiвель, мостiв; розмив залiзничних та автомобiльних шляхiв; аварiй на iнженерних мережах; знищення посiвiв; жертви серед населення та загибель тварин.
Внаслiдок повенi, паводку починається просiдання будинкiв та землi, виникають зсуви та обвали.
ДIЇ У ВИПАДКУ ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ ПОВЕНI, ПАВОДКА:
Уважно слухайте iнформацiю про надзвичайну ситуацiю та iнструкцiї про порядок дiй, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб вiн був вiльним для зв'язку з вами.
Зберiгайте спокiй, попередьте сусiдiв, надайте допомогу iнвалiдам, дiтям та людям похилого вiку.
Дiзнайтеся у мiсцевих органах державної влади та мiсцевого самоврядування мiсце збору мешканцiв для евакуацiї та готуйтеся до неї.
Пiдготуйте документи, одяг, найбiльш необхiднi речi, запас продуктiв харчування на декiлька днiв, медикаменти. Складiть все у валiзу. Документи зберiгайте у водонепроникному пакетi.
Вiд'єднайте всi споживачi електричного струму вiд електромережi, вимкнiть газ.
Перенесiть бiльш цiннi речi та продовольство на верхнi поверхи або пiднiмiть на верхнi полицi.
Переженiть худобу, яка є у вашому господарствi, на пiдвищену мiсцевiсть.
ДIЇ В ЗОНI РАПТОВОГО ЗАТОПЛЕННЯ ПIД ЧАС ПОВЕНI, ПАВОДКА:
Зберiгайте спокiй, уникайте панiки.
Швидко зберiть необхiднi документи, цiнностi, лiки, продукти та iншi необхiднi речi.
Надайте допомогу дiтям, iнвалiдам та людям похилого вiку. Вони пiдлягають евакуацiї в першу чергу.
По можливостi негайно залишiть зону затоплення.
Перед виходом з будинку вимкнiть електро- та газопостачання, загасiть вогонь у грубах. Зачинiть вiкна та дверi, якщо є час - закрийте вiкна та дверi першого поверху дошками (щитами).
Пiднiмiться на верхнi поверхи. Якщо будинок одноповерховий - займiть горiшнi примiщення.
До прибуття допомоги залишайтесь на верхнiх поверхах, дахах, деревах чи iнших пiдвищеннях, сигналiзуйте рятiвникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.
Перевiрте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливостi, допомогу.
Потрапивши у воду, знiмiть з себе важкий одяг i взуття, вiдшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.
Не переповнюйте рятувальнi засоби (катери, човни, плоти та iнше).
ДIЇ ПIСЛЯ ПОВЕНI, ПАВОДКА:
Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслiдок повенi нiяких ушкоджень та не загрожує заваленням, вiдсутнi провалини в будинку i навколо нього, не розбите скло i немає небезпечних уламкiв та смiття.
Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку.
Обов'язково кип'ятiть питну воду, особливо з джерел водопостачання, якi були пiдтопленi.
Просушiть будинок, проведiть ретельне очищення та дезинфекцiю забрудненого посуду i домашнiх речей та прилеглої до будинку територiї.
Здiйснюйте осушення затоплених пiдвальних примiщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу.
Електроприладами можна користуватися тiльки пiсля їх ретельного просушування.
Заборонено вживати продукти, якi були пiдтопленi водою пiд час повенi. Позбавтеся вiд них та вiд консервацiї, що була затоплена водою i отримала ушкодження.
Все майно, що було затопленим, пiдлягає дезинфекцiї.
Дiзнайтеся у мiсцевих органах державної влади та мiсцевого самоврядування адреси органiзацiй, що вiдповiдають за надання допомоги потерпiлому населенню.
1.5 ПРОГУЛЯНКА У ЛIС
ПIДГОТОВКА ДО ПОДОРОЖI У ЛIС
Повiдомте про те, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нiкого немає - залишiть записку з повiдомленням (дата, час вiдправлення, кiлькiсть людей, що йдуть разом з вами, напрямок подорожi i приблизний час повернення).
Вiзьмiть собi за правило - перед мандрiвкою чи походом до лiсу, подивитися карту або хоча б намальований вiд руки план мiсцевостi та запам'ятати орiєнтири.
Одягнiть зручний одяг та взуття. Вони повиннi пiдходити для мiсцевостi та погодних умов. Запам'ятайте - погоднi умови можуть змiнитися дуже швидко.
Одягнiть дiтей в яскравий кольоровий одяг - вiн буде бiльш помiтним у разi розшуку їх.
Переконайтеся, що все ваше спорядження - у доброму, робочому станi Якщо ви сумнiваєтеся брати ту чи iншу рiч, пам'ятайте - зайва вага буде вам заважати.
У ЛIСI
Встановiть мiж собою сигнали, щоб не загубити один одного у лiсi, особливо на випадок несподiванок - свистом або голосом.
Запам'ятовуйте орiєнтири пiд час руху у лiсi. Щоб не заблукати - лишайте примiтки. Без зорових орiєнтирiв людина в лiсi починає кружляти.
Виберiть мiсце для вогнища та обладнайте його. Нiколи не залишайте вогнище без догляду. Незагашене вогнище може бути причиною лiсової пожежi.
Нiколи не пийте воду з рiчок та озер. Найбiльш надiйнi джерела води - струмки. Поблизу мiсць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалi не можна навiть мити руки.
Будьте обережнi, у лiсi може бути болотиста мiсцевiсть - обходьте її. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк.
Пам'ятайте - збирати можна тiльки тi гриби та ягоди, якi ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, нiколи не куштуйте сирих грибiв; нiколи не збирайте гриби та ягоди поблизу транспортних магiстралей, навiть їстiвнi гриби в тих мiсцях - отруйнi.
Уникайте диких тварин. Пам'ятайте що небезпечними можуть бути i лось, i олень, i лисиця - у людей i тварин близько 150 спiльних хвороб. Тварини нападають на людину - якщо вони пораненi, переляканi несподiванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженнi тварин можна використовувати як засiб захисту - вогонь або стукати палицею об дерево.
Уникайте додаткових неприємностей з тваринами, особливо у нiчний час - нiколи не залишайте їжу у вашому наметi або поряд з мiсцем вашого вiдпочинку, краще покладiть її на дерево; недоїдки їжi закопайте подалi вiд мiсця вiдпочинку.
Будьте обережнi при зустрiчi зi змiями. У випадку змiїного укусу термiново видавiть з ранки краплi кровi з отрутою та висмоктуйте впродовж пiвгодини, весь час спльовуючи. Цього не можна робити при наявностi ранок на губах та у ротi. Потiм необхiдно накласти щiльну пов'язку вище мiсця укусу та негайно дiстатися до лiкарнi.
В лiсi, особливо навеснi, багато клiщiв, якi можуть причепитися до тiла. Якщо вас укусив клiщ, треба не пробувати виколупати його, а якнайшвидше дiстатися до лiкарнi.
Якщо ви опинилися бiля поламаних дерев - не затримуйтесь. Вони спираються одне на одне i можуть впасти, особливо пiд час вiтру.
Не ховайтеся пiд високими деревами та не залишайтеся на галявинi пiд час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище мiсце.
Нiколи не пiрнайте у незнайомому мiсцi у водойму. Спочатку обстежте i переконайтеся у вiдсутностi схованих пiд водою перешкод (камiння, залiзяки та гострi гiлки або мiлководдя). Уникайте води зi швидкою течiєю. Нiколи не плавайте наодинцi.
Будьте обережнi. Взимку водойма вкривається кригою - ходити по нiй небезпечно. Навеснi, коли крига темна, на неї ступати не можна - вона дуже ламка
1.6 ЯКЩО ВИ ЗАБЛУКАЛИ У ЛIСI
Зберiгайте спокiй та уникайте панiки. Якщо ви панiкуєте - думати логiчно неможливо.
Негайно зупинiться i присядьте. I не робiть бiльше жодного кроку, не подумавши. Думати можна тiльки про одне, як дiстатися того мiсця, звiдки починається знайомий шлях.
Пригадайте останню прикмету на знайомiй частинi шляху i постарайтеся простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомi орiєнтири, найкраще - залiзницю, судноплавну рiку, шосе. Прислухайтеся. При вiдсутностi знайомих орiєнтирiв, стежок i дорiг виходьте "на воду" - униз за течiєю. Струмок виведе до рiки, рiка - до людей. Якщо орiєнтирiв немає, залiзьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорiєнтуватися.
Iснує багато способiв визначення сторiн горизонту:
за допомогою компаса: стрiлка компаса завжди показує напрям на пiвнiч;
за положенням Сонця: в основi приблизного визначення лежить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у пiвнiчнiй пiвкулi Сонце приблизно знаходиться: о 7 годинi - на сходi, напрям тiнi показує на захiд; о 13 годинi - на пiвдень, тiнi вiд предметiв найкоротшi i їх напрям завжди показує на пiвнiч; о 19 годинi - на заходi.
за Сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонтальному положеннi, повернiть його так, щоб годинна стрiлка була направлена на сонце. Пряма, що дiлить кут навпiл мiж годинною (малою) стрiлкою та напрямом вiд центра годинника на цифру "1" циферблата, покаже напрямок на пiвдень
за Полярною зiркою - напрямок на Полярну зiрку завжди вiдповiдає напрямку на пiвнiч. Знайдiть сузiр'я Великої Ведмедицi, яке має вигляд ковша iз семи яскравих зiрок, а потiм подумки проведiть пряму лiнiю через двi крайнi зiрки "ковша" i вiдкладiть на нiй приблизно п'ять вiдрiзкiв, що дорiвнюють вiдстанi мiж двома зiрками. Наприкiнцi лiнiї i буде зiрка, що майже нерухомо "висить" цiлий рiк над Пiвнiчним полюсом та показує напрямок на пiвнiч.
за Мiсяцем. Опiвночi у своїй першiй чвертi ")" Мiсяць знаходиться на заходi, у повний Мiсяць - на пiвднi, в останнiй чвертi "(" - на сходi;
iснують i менш точнi прикмети, що дозволяють вибрати вiрний напрямок. Мурашники завжди розташовуються з пiвденного боку дерева, пенька або куща. Кора бiльшостi дерев з пiвнiчної сторони грубiша, iнодi покрита мохом; якщо мох росте по всьому стволу, його найбiльше з пiвнiчної сторони, особливо поблизу корiння. Рiчнi кiльця на пнi спиляного дерева розташованi нерiвномiрно - iз пiвденної сторони вони звичайно товщi. Просiки у великих лiсових масивах завжди зорiєнтованi у напрямку пiвнiч - пiвдень або схiд - захiд.
Правильно користуйтесь вогнем. Вiн є одним з основних засобiв виживання в лiсi. За допомогою вогню ви можете зберегти тепло, сушити одяг i подавати сигнали. Завжди тримайте сiрники у водонепроникному пакетi.
Уникайте переохолодження. Воно трапляється, коли людина не звертає уваги на холод та не має вiдповiдного одягу i захисту.
Використовуйте навички та вмiння будування схованок (буда, навiс, намет i iнш.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лiсi, забезпечить вам захист i тепло.
Бережiть та економно використовуйте воду. Вона бiльш важлива для вашого виживання, нiж їжа.
Запам'ятайте! Дiти повиннi знати, що вони не будуть покаранi за те, що заблукали. Були випадки, коли дiти ховалися вiд шукачiв через те, що боялися бути покараними.
Навчайте дiтей, що необхiдно вибрати велике дерево (або якийсь iнший об'єкт) бiля примiтного мiсця i знаходитися там. Повiдомте дiтей про необхiднiсть кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звiрi, вони злякаються та пiдуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати.
Пам`ятайте! Куди б ви не пiшли i де б не перебували, ви можете опинитись у екстремальних умовах. Тому:
знайте приблизно свiй шлях мандрiвки;
майте при собi засоби визначення напрямкiв сторiн горизонту;
майте одяг придатний для будь-яких погодних умов;
майте достатньо їжi, води, сiрникiв, речей та засобiв для захисту свого життя.
1.7 ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВIД УДАРУ БЛИСКАВКИ
Ураження блискавкою досить не часте явище. Воно складає десятимiльйонну долю ризику. Але нинiшнього року вже зафiксованi кiлька випадкiв. Щоб знизити ризик пiд час грози на вiдкритiй мiсцевостi не можна ховатися пiд високi дерева, особливо поодинокi.
Що цiкаво: найбiльш небезпечними з них є дуб, тополя, ялина та сосна. Дуже рiдко блискавка влучає у вербу i клен, а найменш вiрогiдна її атака на кущi.
На вiдкритому просторi краще присiсти у суху яму, траншею. Тiло повинно мати якнайменше точок дотику iз землею.
Не потрiбно бiгти.
А у горах маємо уникати рiзних виступiв i пiдвищень. Небезпечними можуть бути i металевi предмети, тож не варто перебувати поряд iз ними, не потрiбно купатися пiд час грози.
Тому якщо людина не розгубиться i згадає цi поради, її обмине навiть та десятимiльйонна доля ризику, яку таїть у собi блискавка. Бо, як кажуть у народi, береженого i Бог береже.
1.8 ОБЕРЕЖНО - ГРИБИ!
Гриби - це дарунок лiсу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а iнодi й смертi. Отруєння органiзму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металiв, якi мiстяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основi свого гiркого досвiду.
ОСНОВНI ПРИЧИНИ ОТРУЄНЬ:
вживання отруйних грибiв;
неправильне приготування умовно їстiвних грибiв;
вживання старих або зiпсованих їстiвних грибiв;
вживання грибiв, що мають двiйникiв або змiнилися внаслiдок мутацiї (навiть бiлi гриби i пiдберезники мають своїх небезпечних двiйникiв).
Симптоми отруєння: нудота, блювота, бiль у животi, посилене потовидiлення, зниження артерiального тиску, судоми, мимовiльне сечовидiлення, проноси, розвиток симптомiв серцево-судинної недостатностi.
Щоб запобiгти отруєння грибами, ми рекомендуємо Вам заходи та правила, якi необхiднi для виконання кожнiй людинi, дотримуйтесь їх.
ЗАСТЕРIГАЄМО!
Купуйте гриби тiльки у вiдведених для їх продажу мiсцях (магазинах, теплицях, спецiалiзованих кiосках), особливо уникайте стихiйних ринкiв.
Збирайте i купуйте тiльки гриби, про якi вам вiдомо, що вони їстiвнi.
Не збирайте гриби:
якщо не впевненi, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;
поблизу транспортних магiстралей, на промислових пустирях, колишнiх смiтниках, в хiмiчно та радiацiйно небезпечних зонах;
невiдомi, особливо з цилiндричною нiжкою, у основi якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;
з ушкодженою нiжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;
нiколи не збирайте пластинчатi гриби, отруйнi гриби маскуються пiд них;
"шампiньйони" та "печерицi", у яких пластинки нижньої поверхнi капелюшка гриба бiлого кольору.
Не порiвнюйте зiбранi чи придбанi гриби iз зображеннями в рiзних довiдниках, - вони не завжди вiдповiдають дiйсностi.
Не куштуйте сирi гриби на смак.
Ще раз перевiрте вдома гриби, особливо тi, якi збирали дiти. Усi сумнiвнi -викидайте. Нижню частину нiжки гриба, що забруднена грунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюкiв та мокрух знiмiть з капелюшка слизьку плiвку.
Гриби пiдлягають кулiнарнiй обробцi в день збору, iнакше в них утворюється трупна отрута.
При обробцi кип'ятiть гриби 7-10 хвилин у водi, пiсля чого вiдвар злийте. Лише тодi гриби можна варити або смажити.
Обов'язково вимочiть або вiдварiть умовно їстiвнi гриби, якi використовують для солiння, - груздi, вовнянки та iншi, котрi мiстять молочний сiк, тим самим позбудетесь гiрких речовин, якi уражають слизову оболонку шлунку.
Не пригощайте нi в якому разi грибами дiтей, лiтнiх людей та вагiтних жiнок.
Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякi iншi) мiстять отруйнi речовини, якi у шлунку не розчиняються. У взаємодiї iз алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.
Значна кiлькiсть грибiв, якi досi вважались їстiвними, мiстять мiкродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декiлька днiв пiдряд - також може статись отруєння.
Суворо дотримуйтеся правил консервування грибiв. Неправильно приготовленi консервованi гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулiзм. Гриби, якi довго зберiгалися, обов'язково прокип'ятiть 10-15 хвилин.
УВАГА! Нi в якому разi не довiряйте таким помилковим тлумаченням:
"Усi їстiвнi гриби мають приємний смак".
"Отруйнi гриби мають неприємний запах, а їстiвнi -приємний".
"Усi гриби в молодому вiцi їстiвнi".
"Личинки комах, черви й равлики не чiпають отруйних грибiв".
"Опущена у вiдвар грибiв срiбна ложка або срiбна монета чорнiє, якщо в каструлi є отруйнi гриби".
"Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйнi".
"Отрута з грибiв видаляється пiсля кип'ятiння протягом кiлькох годин".
"Сушка, засолювання, маринування, теплова кулiнарна обробка знешкоджують отруту в грибах".
Первиннi ознаки отруєння (нудота, блювота, бiль у животi, пронос) - з'являються через 1-4 години пiсля вживання грибiв, в залежностi вiд виду гриба, вiку та стану здоров'я потерпiлого, кiлькостi з'їдених грибiв.
Бiль та нападки нудоти повторюються декiлька разiв через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днiв пiсля отруєння.
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННI ГРИБАМИ.
Викличте "Швидку медичну допомогу".
Одночасно, не очiкуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блiдо-рожевого розчину марганцiвки; нажмiть пальцями на корiнь язика, щоб викликати блювоту; приймiть активоване вугiлля (4-5 пiгулок), коли промивнi води стануть чистими.
Пiсля надання первинної допомоги: дайте випити потерпiлому мiцний чай, каву, або злегка пiдсолену воду, вiдновiть тим самим водно-сольовий баланс; покладiть на живiт i до нiг потерпiлого грiлки для полегшення його стану.
З'ясуйте, хто вживав разом iз постраждалим гриби, проведiть профiлактичнi заходи.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
Вживати будь-якi лiки та їжу, а надто ж алкогольнi напої, молоко, - це може прискорити всмоктування токсинiв грибiв у кишечнику. Займатися будь-якими iншими видами самолiкування.
Запам'ятайте: Отруєння грибами дуже важко пiддається лiкуванню. Настiйно радимо всiм! Не збирайте та не їжте гриби зовсiм. Без грибiв можна прожити.
1.9 СИЛЬНИЙ ВIТЕР, ВКЛЮЧАЮЧИ ШКВАЛИ ТА СМЕРЧI
Сильнi вiтри, шквали та смерчi - стихiйне лихо, яке виникає в будь-яку пору року.
Синоптики вiдносять їх до надзвичайних подiй iз помiрною швидкiстю поширення, тому частiше всього вдається оголосити штормове попередження.
Фактори небезпеки сильних вiтрiв, шквалiв та смерчiв: травмування, а iнколи i загибель людей; руйнування iнженерних споруд та систем життєзабезпечення, дорiг та мостiв, промислових i житлових будiвель, особливо їх верхнiх поверхiв i дахiв; перекидання телеграфних стовпiв, виривання дерев та утворення завалiв; знищення садiв та посiвiв на полях.
Сильнi вiтри, як правило супроводжуються зливами, що призводять до затоплень мiсцевостi.
ДIЇ ПРИ ЗАГРОЗI СТИХIЙНОГО ЛИХА ТА ОТРИМАННI
ШТОРМОВОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ:
Уважно слухайте iнформацiю по телевiзору та радiоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вiтру), рекомендацiї про порядок дiй.
Зберiгайте спокiй, попередьте сусiдiв, надайте допомогу iнвалiдам, дiтям та людям похилого вiку.
Пiдготуйте документи, одяг та зберiть найбiльш необхiднi й цiннi речi, невеликий запас продуктiв харчування на декiлька днiв, питну воду, медикаменти, кишеньковий лiхтарик, приймач на батарейках.
Пiдготуйтесь до вiдключення електромережi, закрийте газовi крани, загасiть вогонь у грубах.
Приберiть майно з двору та балконiв у будинок (пiдвал), обрiжте сухi дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу, машину поставте у гараж.
Поставте на пiдлогу речi, якi можуть впасти i спричинити травми. Не ставте лiжко бiля вiкна з великими шибами.
Щiльно закрийте вiкна, дверi, горищнi люки i вентиляцiйнi отвори; вiконне скло заклейте, по можливостi, захистiть вiконницями або щитами.
Навчiть дiтей, як дiяти пiд час стихiйного лиха. Не вiдправляйте їх у такi днi у дитячий садок та школу
Перейдiть у бiльш стiйку капiтальну будiвлю, сховайтеся в пiдвалi або вiддаленому вiд дерев i будинкiв погребi.
Худобу поставте у капiтальному хлiвi, дверi та ворота мiцно зачинiть.
Якщо ви у човнi та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливiть до берега.
ДIЇ ПIД ЧАС СТИХIЙНОГО ЛИХА:
Зберiгайте спокiй, уникайте панiки, при необхiдностi надайте допомогу iнвалiдам, дiтям, людям похилого вiку та сусiдам.
Закрийте вiкна та вiдiйдiть вiд них подалi.
Загасiть вогонь у грубах, вимкнiть електро- та газо- постачання.
Зберiть документи, одяг та найбiльш необхiднi та цiннi речi, продукти харчування на декiлька днiв, питну воду, медикаменти, лiхтарик, приймач на батарейках.
Перейдiть у безпечне мiсце. Сховайтеся у внутрiшнiх примiщеннях - коридорi, ваннiй кiмнатi, коморi або та пiдвалi. Ввiмкнiть приймач, щоб отримувати iнформацiю.
Не намагайтесь перейти в iншу будiвлю - це небезпечно.
Не користуйтеся лiфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.
Обминайте хиткi будiвлi та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулицi. Вони руйнуються дуже швидко. По можливостi заховайтеся в пiдвал найближчого будинку.
Якщо ви на вiдкритiй мiсцевостi, притиснiться до землi на днi будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гiлками дерев.
Зупинiться, якщо ви їдете автомобiлем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте i швидко ховайтеся у мiцнiй будiвлi або на днi будь-якого заглиблення.
Уникайте рiзноманiтних споруд пiдвищеного ризику, мостiв, естакад, трубопроводiв, лiнiй електромереж, водойм, потенцiйно небезпечних промислових об'єктiв та дерев.
Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильнi вiтри здiймають величезнi хвилi на морi, якi накочуються на берег. Ви можете загинути.
ДIЇ ПIСЛЯ СТИХIЙНОГО ЛИХА:
Зберiгайте спокiй, заспокойте дiтей та тих, хто отримав психiчну травму в результатi лиха, оцiнiть ситуацiю. Допоможiть, по можливостi, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.
Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевiрте зовнiшнiм оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Обов'язково кип'ятiть питну воду.
Не користуйтеся вiдкритим вогнем, освiтленням, нагрiвальними приладами, газовими плитами i не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевненi, що немає витоку газу. Перевiрте, чи не iснує загрози пожежi. При необхiдностi сповiстiть пожежну охорону. Не користуйтеся телефоном, окрiм як для повiдомлення про серйозну небезпеку
Не користуйтеся лiфтами. Електромережу можуть вимкнути.
Не виходьте вiдразу на вулицю - пiсля того, як вiтер стих, через кiлька хвилин шквал може повторитися.
Будьте дуже обережнi, виходячи з будинку. Остерiгайтесь: частин конструкцiй та предметiв, якi нависають на будiвлях; обiрваних дротiв вiд лiнiй електромереж; розбитого скла та iнших джерел небезпеки.
Тримайтеся подалi вiд будинкiв, стовпiв електромереж, високих парканiв та iншого. Не поспiшайте з оглядом мiста, не вiдвiдуйте зони руйнувань, якщо там не потрiбна ваша допомога.
Дiзнайтеся у мiсцевих органiв державної влади та мiсцевого самоврядування адреси органiзацiй, якi вiдповiдають за надання допомоги потерпiлому населенню.
1.10 ЗСУВ
Причиною зсуву може бути: перезволоження грунту дощовими опадами, танення снiгiв, землетруси, пiдмив схилiв та непродумана дiяльнiсть людини (вибуховi та землянi роботи, вирубка лiсу на схилах пагорбiв та iнше). Активiзацiя зсувiв залежить вiд iнтенсивностi постачання грунту пiдземними та поверхневими водами. Об'єм грунту, який змiщується пiд час зсуву, може становити вiд декiлькох сотень до тисяч мiльйонiв кубометрiв, а швидкiсть коливається вiд декiлькох метрiв на рiк до декiлькох метрiв на секунду.
Яких небезпек слiд очiкувати вiд зсувiв: руйнування i завалення житлових та виробничих будiвель, потенцiйно небезпечних об'єктiв, iнженерних та дорожнiх споруд, магiстральних трубопроводiв та лiнiй електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крiм того, зсуви створюють умови для перекриття рiк, внаслiдок чого можуть виникати катастрофiчнi паводки.
ГОТУЙТЕСЯ ДО ВИНИКНЕННЯ ЗСУВУ:
Уважно слухайте та вивчайте iнформацiю про обстановку, можливi мiсця та приблизнi межi зсувiв, а також iнструкцiї про порядок дiй у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхiдно знати тим, у кого будiвлi розташованi: на височинi, на схилах або у пiднiжжя гiр та пагорбiв; навколо глибоких ярiв.
Повiдомте при появi ознак зсуву органи мiсцевого самоврядування та органи цивiльної оборони. Ознакою зсуву є заклинювання дверей та вiкон будiвель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та змiщення грунту.
Зберiгайте спокiй, уникайте панiки.
ДIЇ ПIД ЧАС ЗСУВУ:
При отриманнi iнформацiї про дане стихiйне лихо, дiйте залежно вiд ступеня загрози та швидкостi змiщення зсуву.
Зберiгайте спокiй, уникайте панiки.
Пiдготуйтесь до евакуацiї, з'ясуйте у мiсцевих органiв державної влади та мiсцевого самоврядування мiсце збору мешканцiв для евакуацiї.
При наявностi часу та незначнiй швидкостi руху зсуву (декiлька метрiв на мiсяць): по можливостi вивозьте своє майно у ранiше намiчене мiсце; вiдключiть всi мережi постачання; щiльно закрийте вiкна, дверi, горищнi люки i вентиляцiйнi отвори; шиби, по можливостi, захистiть вiконницями або щитами.
Дiйте негайно! Термiново евакуюйтеся у безпечне мiсце при швидкостi руху зсуву понад 0,5-1,0 метра на добу.
Попередьте сусiдiв, надайте допомогу дiтям, iнвалiдам та людям похилого вiку. Вони пiдлягають евакуацiї в першу чергу.
Швидко одягнiться, вiзьмiть документи та зберiть найбiльш цiннi i необхiднi речi, невеликий запас продуктiв харчування на декiлька днiв, лiки, кишеньковий лiхтарик та радiоприймач на батарейках.
Вiд'єднайте електроприлади вiд електромережi, вимкнiть газ та систему нагрiвання, загасiть вогонь у печах.
Не користуйтесь лiфтом. Його може заклинити вiд перекосу будинку.
Виведiть худобу на бiльш безпечну мiсцевiсть, а якщо немає часу, вiдчинiть хлiв - дайте худобi можливiсть рятуватися.
ДIЇ ПIСЛЯ ЗСУВУ:
Зберiгайте спокiй, оцiнiть ситуацiю.
Допоможiть, по можливостi, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможiть при необхiдностi рятувальникам у вiдкопуваннi та визволення постраждалих iз завалiв.
Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережнi, може статися раптове обвалення.
Перевiрте зовнiшнiм оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.
Перевiрте чи немає загрози пожежi. Не користуйтеся вiдкритим вогнем, освiтленням, нагрiвальними приладами, газовими плитами i не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевненi, що немає витоку газу.
Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб вiн був вiльним для зв'язку з вами.
З'ясуйте у мiсцевих органах державної влади та мiсцевого самоврядування адреси органiзацiй, якi вiдповiдають за надання допомоги потерпiлому населенню.
1.11 ОБЕРЕЖНО - РТУТЬ!
Ртуть - метал срiблясто-бiлого кольору, у звичайних умовах легко рухома рiдина, що при ударi подiляється на дрiбнi кульки, у 13,5 разiв важча за воду. Температура плавлення -38,870С. З пiдвищенням температури випаровування ртутi збiльшується. Пари ртутi та її сполуки дуже отруйнi.
З попаданням до органiзму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.
Встановлено максимально припустиму концентрацiю парiв ртутi: для житлових, дошкiльних, учбових i робочих примiщень - 0,0003 мг/м3; для виробничих примiщень - 0,0017 мг/м3. Концентрацiя парiв ртутi в повiтрi понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння органiзму людини.
Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкiсть, головна бiль та пiдвищується температура; згодом - болi в животi, розлад шлунку, хворiють ясна.
Хронiчне отруєння є наслiдком вдихання малих концентрацiй парiв ртутi протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатностi, швидка стомлюванiсть, послаблення пам'ятi i головна бiль; в окремих випадках можливi катаральнi прояви з боку верхнiх дихальних шляхiв, кровотечi ясен, легке тремтiння рук та розлад шлунку. Тривалий час нiяких ознак може й не бути, але потiм поступово пiдвищується стомлюванiсть, слабкiсть, сонливiсть; з'являються - головна бiль, апатiя й емоцiйна нестiйкiсть; порушується мовлення, тремтять руки, повiки, а у важких випадках - ноги i все тiло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навiть божевiлля.
ДIЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ РОЗЛИВI РТУТI У ПРИМIЩЕННI.
ЯКЩО У ПРИМIЩЕННI РОЗБИТО РТУТНОГО ГРАДУСНИКА:
виведiть з примiщення всiх людей, у першу чергу дiтей, iнвалiдiв, людей похилого вiку;
вiдчинiть настiж усi вiкна у примiщеннi;
максимально iзолюйте вiд людей забруднене примiщення, щiльно зачинiть всi дверi;
захистiть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцiвкою великi кульки i вiдразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калiю на 1 лiтр води), бiльш дрiбнi кульки збирайте щiточкою на папiр i теж скидайте в банку. Банку щiльно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртутi - забороняється.
вимийте забрудненi мiсця мильно-содовим розчином (400 грамiв мила i 500 грамiв кальцинованої соди на 10 лiтрiв води) або розчином перманганату калiю (20 грамiв на 10 лiтрiв води);
зачинiть примiщення пiсля обробки так, щоб не було сполучення з iншими примiщеннями i провiтрюйте протягом трьох дiб;
утримуйте в примiщеннi, по можливостi, температуру не нижче 18-20oС для скорочення термiнiв обробки протягом проведення всiх робiт;
вичистiть та промийте мiцним, майже чорним розчином марганцiвки пiдошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.
ЯКЩО РТУТI РОЗЛИТО БIЛЬШЕ, НIЖ У ГРАДУСНИКУ
зберiгайте спокiй, уникайте панiки;
виведiть з примiщення всiх людей, надайте допомогу дiтям, iнвалiдам та людям похилого вiку - вони пiдлягають евакуацiї в першу чергу;
захистiть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
вiдчинiть настiж усi вiкна ;
iзолюйте максимально забруднене примiщення, щiльно зачинiть всi дверi;
швидко зберiть документи, цiнностi, лiки, продукти та iншi необхiднi речi;
вимкнiть електрику та газ, загасiть вогонь у грубах перед виходом з будинку;
негайно викликайте фахiвцiв через мiсцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацiй та цивiльного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в мiлiцiю.
Боротьба з великою кiлькiстю ртутi та її парiв дуже складна. Хiмiки називають її демеркуризацiєю.
Демеркуризацiя проводитись двома способами:
хiмiко-механiчним - механiчний збiр кульок ртутi з подальшою обробкою забрудненої поверхнi хiмiчними реагентами (пiсля такого способу обробки примiщення потребує посиленого провiтрювання);
механiчним - механiчний збiр кульок ртутi з поверхнi з наступною замiною пiдлоги, штукатурки або капiтальним ремонтом будiвлi (цей спосiб може застосовуватися разом з хiмiко-механiчним).
Якщо ви виявили або побачили кульки ртутi в будь-якому iншому мiсцi, будь ласка, негайно сповiстiть про це мiсцевi органи з питань надзвичайних ситуацiй та цивiльного захисту населення або мiлiцiю.
1.12 ХIМIЧНА НЕБЕЗПЕКА
Аварiї (катастрофи) на пiдприємствах, транспортi та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу i на прилеглу територiю небезпечних хiмiчних речовин (НХР), таких як хлор, амiак, синильна кислота, фосген, сiрчаний ангiдрид та iншi. Це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повiтря уражає органи дихання, а також очi, шкiру та iншi органи.
Фактори небезпеки викиду (розливу) хiмiчно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненiй мiсцевостi (загибель людей, тварин, знищення посiвiв та iн.), крiм того, внаслiдок можливого хiмiчного вибуху виникнення сильних руйнувань на значнiй територiї.
ДIЇ У ВИПАДКУ ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ ХIМIЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ:
Сирени i переривчастi гудки пiдприємств - це сигнал "Увага всiм". Негайно ввiмкнiть приймач радiотрансляцiйної мережi, або телевiзор. Уважно слухайте iнформацiю про надзвичайну ситуацiю та порядок дiй.
При оголошеннi небезпечного стану уникайте панiки.
Попередьте сусiдiв, надайте допомогу iнвалiдам, дiтям та людям похилого вiку.
Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щiльно закрийте вiкна та дверi, щiлини заклейте.
Пiдготуйте запас питної води: наберiть воду у герметичнi ємностi, пiдготуйте найпростiшi засоби санiтарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
Дiзнайтеся у мiсцевих органiв влади про мiсце збору мешканцiв для евакуацiї та уточнiть час її початку. Пiдготуйтеся: упакуйте у герметичнi пакети та складiть у валiзу документи, цiнностi та грошi, предмети першої необхiдностi, лiки, мiнiмум бiлизни та одягу, запас консервованих продуктiв на 2-3 доби.
Перед виходом з будинку вимкнiть джерела електро-, водо- i газопостачання, вiзьмiть пiдготовленi речi, одягнiть засоби захисту.
ДIЇ У ВИПАДКУ РАПТОВОГО ВИНИКНЕННЯ ХIМIЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ:
Уникайте панiки. З одержанням повiдомлення (по радiо або iншiм засобам оповiщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хiмiчного зараження, виконайте передбаченi заходи.
Надягнiть засоби iндивiдуального захисту органiв дихання та найпростiшi засоби захисту шкiри.
По можливостi негайно залишiть зону хiмiчного забруднення.
Якщо засобiв iндивiдуального захисту немає i вийти iз району аварiї неможливо, залишайтесь у примiщеннi i негайно та надiйно герметизуйте примiщення! Зменшить можливiсть проникнення НХР (парiв, аерозолiв) у примiщення: щiльно закрийте вiкна та дверi, димоходи, вентиляцiйнi люки, щiлини в рамах вiкон та дверей заклейте, вимкнiть джерела газо-, електропостачання та загасiть вогонь у печах. чекайте повiдомлень органiв влади з питань надзвичайних ситуацiй за допомогою засобiв зв'язку.
Знайте, що уражаюча дiя конкретної НХР на людину залежить вiд її концентрацiї у повiтрi та тривалостi, тому якщо немає можливостi покинути небезпечну зону не панiкуйте i продовжуйте вживати заходи безпеки.
Швидко зберiть необхiднi документи, цiнностi, лiки, продукти, запас питної води та iншi необхiднi речi у герметичну валiзу та пiдготуйтеся до евакуацiї.
Попередьте сусiдiв про початок евакуацiї. Надайте допомогу дiтям, iнвалiдам та людям похилого вiку. Вони пiдлягають евакуацiї в першу чергу.
Залишаючи примiщення (квартиру, будинок) вимкнiть джерела електро-, водо- i газопостачання, вiзьмiть пiдготовленi речi, одягнiть засоби захисту.
Виходьте iз зони хiмiчного зараження в бiк, перпендикулярний напрямку вiтру та обходьте тунелi, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрацiя НХР.
При пiдозрi на ураження НХР уникайте будь-яких фiзичних навантажень, необхiдно пити велику кiлькiсть рiдини ( чай, молоко, сiк, вода) та звернутися до медичного закладу.
Вийшовши iз зони зараження, знiмiть верхнiй одяг, ретельно вимийте очi, нiс та рот, по можливостi приймiть душ.
З прибуттям на нове мiсця перебування, дiзнайтеся у мiсцевих органiв державної влади та мiсцевого самоврядування адреси органiзацiй, що вiдповiдають за надання допомоги потерпiлому населенню.
НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УРАЖЕННI НХР.
В першу чергу негайно захистiть органи дихання вiд подальшої дiї НХР.
Надягнiть на потерпiлого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разi отруєння амiаком - водою або 5% розчином лимонної кислоти. Винести потерпiлого iз зони зараження та забезпечити йому спокiй i тепло.
Запам'ятайте! Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хiмiчного ураження полягає у захистi органiв дихання, видаленнi та знезараженнi стiйких НХР на шкiрi, слизових оболонках очей, на одязi та негайнiй евакуацiї за межi зараженої зони.
При отруєннi хлором винести потерпiлого iз зони зараження При зупиненнi дихання зробити штучне дихання. Шкiру, рот, нiс промити 2% розчином питної соди або водою.
При отруєннi амiаком винести потерпiлого iз зони зараження, шкiру, рот, нiс промити водою. В очi закапати по двi-три краплi 30% альбуциду, в нiс - оливкове масло.
При необхiдностi вiдправити потерпiлого до медичного закладу.
1.13 РАДIАЦIЙНА НЕБЕЗПЕКА
Факторами небезпеки радiацiї є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненiй мiсцевостi (загибель людей, тварин, знищення посiвiв та iн.), внаслiдок радiацiйної аварiї.
ДIЇ У ВИПАДКУ ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ РАДIАЦIЙНОЇ НЕБЕЗПЕКИ:
При оголошеннi небезпечного стану не панiкуйте, слухайте повiдомлення.
Попередьте сусiдiв, надайте допомогу iнвалiдам, дiтям та людям похилого вiку.
Дiзнайтеся про час та мiсце збору мешканцiв для евакуацiї.
Зменшiть проникнення радiацiйних речовин в квартиру (будинок): щiльно закрийте вiкна та дверi, щiлини заклейте.
Пiдготуйтеся до можливої евакуацiї: упакуйте у герметичнi пакети та складiть у валiзу документи, цiнностi та грошi, предмети першої необхiдностi, лiки, мiнiмум бiлизни та одягу, запас консервованих продуктiв на 2-3 доби, питну воду. Пiдготуйте найпростiшi засоби санiтарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
Перед виходом з примiщення вiд'єднайте всi споживачi електричного струму вiд електромережi, вимкнiть газ та воду.
ДIЇ У ВИПАДКУ РАПТОВОГО ВИНИКНЕННЯ РАДIАЦIЙНОЇ НЕБЕЗПЕКИ:
З одержанням повiдомлення про радiацiйну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стiни дерев'яного будинку послаблюють iонiзуюче випромiнювання в 2 рази, цегляного - у 10 разiв; заглибленi укриття (пiдвали): з покриттям iз дерева у 7 разiв, з покриттям iз цегли або бетону у 40 - 100 разiв.
Уникайте панiки. Слухайте повiдомлення органiв влади з питань надзвичайних ситуацiй.
Зменшiть можливiсть проникнення радiацiйних речовин в примiщення.
Проведiть йодну профiлактику. Йодистий калiй вживати пiсля їжi разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 дiб: дiтям до двох рокiв - по 0,040 г на один прийом; дiтям вiд двох рокiв та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати пiсля їжi 3 рази на день протягом 7 дiб: дiтям до двох рокiв - по 1-2 краплi 5% настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної сумiшi; дiтям вiд двох рокiв та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кiнцiвок рук настоянку йоду у виглядi сiтки 1 раз на день протягом 7 дiб.
Уточнiть мiсце початку евакуацiї. Попередьте сусiдiв, допоможiть дiтям, iнвалiдам та людям похилого вiку. Вони пiдлягають евакуацiї в першу чергу.
Швидко зберiть необхiднi документи, цiнностi, лiки, продукти, запас питної води, найпростiшi засоби санiтарної обробки та iншi необхiднi вам речi у герметичну валiзу.
По можливостi негайно залишiть зону радiоактивного забруднення.
Перед виходом з будинку вимкнiть джерела електро-, водо- i газопостачання, вiзьмiть пiдготовленi речi, одягнiть протигаз (респiратор, ватно-марлеву пов'язку), верхнiй одяг (плащ, пальто, накидка), гумовi чоботи.
З прибуттям на нове мiсця перебування, проведiть дезактивацiю засобiв захисту, одягу, взуття та санiтарну обробку шкiри на спецiально обладнаному пунктi або ж самостiйно (зняти верхнiй одяг, ставши спиною проти вiтру, витрясти його; повiсити одяг на перекладину, вiником або щiткою змести з нього радiоактивний пил та вимити водою; обробити вiдкритi дiлянки шкiри водою або розчином (типу IПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкiри можна використовувати марлю чи просто рушники.
Дiзнайтеся у мiсцевих органiв державної влади адреси органiзацiй, що вiдповiдають за надання допомоги потерпiлому населенню.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
Bикористовуйте для харчування лише продукти, що зберiгалися у зачинених примiщеннях, консервацiю i не зазнали радiоактивного забруднення; не вживайте овочi, якi росли на забрудненому грунтi; не пийте молоко вiд корiв, якi пасуться на забруднених пасовиськах.
Не пийте воду iз вiдкритих джерел та iз мереж водопостачання пiсля офiцiйного оголошення радiацiйної небезпеки, колодязi накрийте.
Уникайте тривалого перебування на забрудненiй територiї.
У примiщеннях, щодня робiть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобiв.
У разi перебування на вiдкритiй, забрудненiй радiоактивними речовинами мiсцевостi, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органiв дихання - протигазом, респiратором, ватно-марлевою чи протипиловою пов'язкою, зволоженою марлевою пов'язкою, хустинкою або будь-якою частиною одягу; для захисту шкiри - спецiальним захисним одягом типу ОЗК, плащем з капюшоном, накидкою, комбiнезоном, гумовим взуттям i рукавицями.
1.14 ЗЕМЛЕТРУС
Фактори небезпеки землетрусiв: руйнування будiвельних конструкцiй будинкiв та споруд; руйнування на потенцiйно небезпечних об'єктах, нафто- та газопроводах; утворення завалiв; руйнування систем життєзабезпечення та розлами земної кори. Додатковою небезпекою є повторнi поштовхи.
ДIЇ У ВИПАДКУ ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ ЗЕМЛЕТРУСУ:
Уважно слухайте iнформацiю про обстановку та iнструкцiї про порядок дiй, не користуйтеся без потреби телефоном.
Зберiгайте спокiй, попередьте сусiдiв, надайте допомогу iнвалiдам, дiтям та людям похилого вiку.
Навчiть дiтей, як дiяти пiд час землетрусу.
Дiзнайтеся у мiсцевих органiв державної влади та мiсцевого самоврядування мiсце збору мешканцiв для евакуацiї. Завчасно вирiшiть, де буде мiсце зустрiчi вашої родини у разi евакуацiї.
Одягнiться, вiзьмiть документи та зберiть найбiльш необхiднi речi, невеликий запас продуктiв харчування на декiлька днiв, питну воду, медикаменти, кишеньковий лiхтарик.
Вiд'єднайте всi електроприлади вiд електромережi, вимкнiть газ та систему нагрiвання.
Поставте на пiдлогу бiльш важкi та великi речi. Закрiпiть речi, якi можуть впасти i спричинити травми. Не ставте лiжко бiля вiкна з великим склом.
Тримайте у зручному мiсцi один або декiлька вогнегасникiв. Тримайте шланги для поливу саду пiдключеними до кранiв.
З'ясуйте чи не знаходиться ваше житло чи мiсце роботи пiд загрозою затоплення (у разi руйнування греблi), зсуву або дiї iншого стихiйного лиха.
Виведiть худобу на бiльш безпечну мiсцевiсть.
ДIЇ ПIД ЧАС ЗЕМЛЕТРУСУ:
Зберiгайте спокiй, уникайте панiки.
Дiйте негайно, як тiльки вiдчуєте коливання грунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує - це предмети i уламки, що падають.
Швидко залишiть будинок та вiдiйдiть вiд нього на вiдкрите мiсце, якщо ви знаходитесь на першому - другому поверсi.
Негайно залишiть кутовi кiмнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.
Негайно перейдiть у бiльш безпечне мiсце, якщо ви знаходитесь у примiщеннi. Станьте в отворi внутрiшнiх дверей або у кутку кiмнати, подалi вiд вiкон i важких предметiв.
Не кидайтесь до сходiв або до лiфта, якщо ви знаходитесь у висотнiй спорудi вище п'ятого поверху. Вихiд зi споруди найбiльш буде заповнений людьми, а лiфти вийдуть з ладу.
Вибiгайте з будинку швидко, але обережно. Остерiгайтесь уламкiв, електричних дротiв та iнших джерел небезпеки.
Вiддалiться вiд високих споруд, шляхопроводiв, мостiв та лiнiй електропередач.
Зупинiться, якщо ви їдете автомобiлем, вiдчинiть дверi та залишайтесь у автомобiлi до припинення коливань.
Перевiрте чи немає поблизу постраждалих, сповiстiть про них рятувальникiв та, по можливостi, надайте допомогу.
ДIЇ ПIСЛЯ ЗЕМЛЕТРУСУ:
Зберiгайте спокiй, заспокойте дiтей та тих, хто отримав психiчну травму в результатi землетрусу, оцiнiть ситуацiю.
Допоможiть, по можливостi, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.
Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережнi, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека вiд витоку газу, вiд лiнiй електромереж, розбитого скла.
Перевiрте зовнiшнiм оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.
Обов'язково кип'ятiть питну воду, вона може бути забруднена.
Перевiрте чи немає загрози пожежi.
Не користуйтеся вiдкритим вогнем, освiтленням, нагрiвальними приладами, газовими плитами i не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевненi, що немає витоку газу.
Не користуйтеся довго телефоном, окрiм як для повiдомлення про серйозну небезпеку.
Не поспiшайте з оглядом мiста, не вiдвiдуйте зони руйнувань, якщо там не потрiбна ваша допомога.
Уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека вiд морських хвиль, спричинених сейсмiчними поштовхами.
Будьте готовi до повторних поштовхiв. Часто вони призводять до додаткових руйнувань.
Дiзнайтеся у мiсцевих органах державної влади та мiсцевого самоврядування адреси органiзацiй, якi вiдповiдають за надання допомоги потерпiлому населенню.
1.15 СЕЛЬ, ЛАВИНА.
Сель характеризується значною руйнiвною силою грунту, що насувається, виникає раптово, рухається зi швидкiстю понад 10 м/с, може сягати понад 15 метрiв заввишки.
Лавина характеризується швидким, раптовим рухом снiгу та (або) льоду вниз стрiмкими схилами гiр.
Основна небезпека селевих потокiв та снiгових лавин проявляється у виглядi безпосередньої ударної дiї на людей та на перешкоди (споруди, будiвлi, системи життєзабезпечення).
Фактори небезпеки селiв та лавин: значна кiлькiсть травмувань i людських жертв; завалювання грязьо-кам'яною або снiговою масою та руйнування будинкiв i споруд, потенцiйно небезпечних об'єктiв, дорiг, мостiв, iнженерних споруд, систем життєзабезпечення; знищення лiсових масивiв та значнi збитки сiльському господарству.
ДIЇ ПIСЛЯ ЗЕМЛЕТРУСУ:
Уважно слухайте iнформацiю по телевiзору та радiоприймачу про обстановку, рекомендацiї про порядок дiй.
Зберiгайте спокiй, попередьте сусiдiв, надайте допомогу iнвалiдам, дiтям та людям похилого вiку.
Запам'ятайте, що вiд селевого потоку можна врятуватися лише уникнувши його. При наявностi часу завчасно органiзовується запобiжна евакуацiя населення.
Пiдготуйте документи, одяг та зберiть найбiльш необхiднi й цiннi речi, невеликий запас продуктiв харчування на декiлька днiв, питну воду, медикаменти, кишеньковий лiхтарик, приймач на батарейках.
Вимкнiть електро-, газо- та водопостачання, загасiть вогонь у грубах.
Закрийте щiльно вiкна, дверi, вентиляцiйнi та iншi отвори.
Винесiть iз будинку легкозаймистi та отруйнi речовини i по можливостi заховайте в ямах чи погребах.
Виходьте самостiйно в безпечнi пiдвищенi мiсця у разi екстреної евакуацiї (маршрут евакуацiї повинен бути вiдомим заздалегiдь).
вивчайте перед мандрiвкою у гори маршрут свого руху;
стежте у горах за змiною погоди;
запам'ятайте, що найбiльш небезпечний перiод сходження лавин - весна та лiто, вiд 10-ї години ранку до заходу сонця;
уникайте мiсць можливого сходження лавин (найчастiше воно трапляється при крутизнi схилiв понад 30o, якщо схил без чагарнику i дерев - при крутизнi 20o; а при крутизнi 45o лавини сходять практично пiсля кожного снiгопаду);
ДIЇ НАСЕЛЕННЯ У РАЗI СХОДУ СЕЛЕВОГО ПОТОКУ.
Зберiгайте спокiй, уникайте панiки, при необхiдностi надайте допомогу iнвалiдам, дiтям, людям похилого вiку та сусiдам.
Почувши шум потоку, що наближається, негайно пiднiмiться з дна лощини вгору по стоку не менше, нiж на 50-100 метрiв. Тому, кого застав селевий потiк, врятуватися, як правило, не вдається.
Пам'ятайте, що пiд час руху селевого потоку розкочується камiння великої маси на значнi вiдстанi.
ДIЇ НАСЕЛЕННЯ У РАЗI СХОДЖЕННЯ СНIГОВОЇ ЛАВИНИ.
Зберiгайте спокiй, уникайте панiки, при необхiдностi надайте допомогу iнвалiдам, дiтям, людям похилого вiку та сусiдам.
Почувши шум снiгової лавини, що наближається, негайно заховайтеся за скелю, дерево, ляжте на землю, захистiть руками голову, притиснiть колiна до живота, орiєнтуючи своє тiло за рухом лавини i дихайте через одяг.
Вас захопила та зносить лавина:
виконуйте плавальнi рухи i тримайтесь, по можливостi, з краю лавини, де швидкiсть руху менша;
спробуйте створити простiр навколо лиця i грудної клiтини у разi зупинки лавини - це допоможе вашому диханню;
не кричiть, якщо ви виявились всерединi лавини, снiг повнiстю поглинає звуки, а крик та безглуздi рухи лише позбавлять вас сил, кисню та тепла;
не панiкуйте та не дозволяйте собi заснути;
пам'ятайте, що вас шукають i можуть врятувати протягом деякого часу
ДIЇ НАСЕЛЕННЯ ПIСЛЯ СХОДЖЕННЯ СЕЛЕВОГО ПОТОКУ ТА СНIГОВОЇ ЛАВИНИ.
Повiдомте, по можливостi, про лихо органи мiсцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходу лавини.
Зберiгайте спокiй, заспокойте дiтей та тих, хто отримав психiчну травму в результатi селю (лавини), оцiнiть ситуацiю.
Вибравшись з-пiд лавинного снiгу самостiйно чи за допомогою рятувальникiв, обстежте своє тiло, звернiться до лiкаря, навiть якщо ви вважаєте себе здоровим.
Допоможiть, по можливостi, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.
Допоможiть, при потребi, рятувальникам у пошуку i рятуваннi потерпiлих.
Повiдомте своїх родичiв про свiй стан та мiсцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрiм як для повiдомлення про серйозну небезпеку.
Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевiрте зовнiшнiм оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не користуйтеся вiдкритим вогнем, освiтленням, нагрiвальними приладами, газовими плитами i не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевненi, що немає витоку газу.
Тримайтеся подалi вiд будинкiв, стовпiв електромереж, високих парканiв.
Не поспiшайте з оглядом населеного пункту, не вiдвiдуйте зони руйнувань, якщо там не потрiбна ваша допомога.
Дiзнайтеся у мiсцевих органiв державної влади та мiсцевого самоврядування адреси органiзацiй, якi вiдповiдають за надання допомоги потерпiлому населенню.
1.16 ЯК НЕ ПОСТРАЖДАТИ У НАТОВПI
У мiсцях, де збирається дуже багато людей, наприклад, у школi, кiнотеатрi, на стадiонi, мiтингу, громадському транспортi i т.д., некерованi панiчнi дiї натовпу можуть викликати навiть людськi жертви.
ЯК НЕ ПОСТРАЖДАТИ У НАТОВПI:
Уникати натовпу i стовпотворiння. При русi в суцiльному натовпi не напирати на тих, хто йде попереду.
Якщо панiка почалася через терористичний акт, не поспiшайте своїм рухом ускладнювати безладдя i не позбавляйте себе можливостi оцiнити обстановку та прийняти правильне рiшення.
Якщо в мiсцях великого скупчення людей побачите багато п'яних або сильно збуджених громадян - залиште мiсце подiї ранiше або значно пiзнiше
Старайся уникати затору, а головне - тих мiсць, де просування обмежують гострi кути, перила, склянi вiтрини (кращих умов, щоб бути притиснутим, роздавленим i серйозно травмованим важко придумати).
Ситуацiя пiдвищеного ризику можуть виникнути при поїздцi в громадському транспортi, де найбiльше скупчення буває в часи пiк та пiсля закiнчення масових заходiв. Тому пам'ятайте наступнi правила:
Чекаючи автобус чи тролейбус, треба стояти на добре освiтленому мiсцi поряд з iншими людьми.
Коли транспорт пiдходить, не стiйте в першому рядi нетерплячого натовпу - вас можуть виштовхнути пiд колеса.
Не спiть пiд час руху у мiському транспортi можна отримати травму при рiзкому гальмуваннi або маневрi.
Не можна спиратися спиною на дверi, по можливостi треба уникати їзди на сходинках або в проходах.
У разi виникнення пожежi в громадському транспортi треба всiма засобами боротися з панiкою, рятувати в першу чергу дiтей, людей похилого вiку, iнвалiдiв.
Якщо бiля виходу створилася давка, не приєднуйтесь до натовпу, краще вибийте вiкно та самостiйно вибирайтеся назовнi, пiсля чого починайте допомагати iншим.
1.17 НЕБЕЗПЕЧНI ПРЕДМЕТИ I РЕЧОВИНИ
При виявленнi небезпечних речовин i предметiв (снарядiв, бомб, мiн тощо), а також хiмiчних речовин у виглядi аерозолю, пилу, в крапельно-рiдиннiй формi з неприємним запахом необхiдно:
не доторкатися до небезпечних речовин i предметiв;
припинити доступ до виявлених небезпечних речовин i предметiв;
повiдомити службу оперативного реагування району, мiста, районну чи мiську санiтарно-епiдемiчну службу, управлiння (вiддiл) з питань надзвичайних ситуацiй та цивiльного захисту населення, вiддiл внутрiшнiх справ.
негайно вийти за межi зони зараження (забруднення);
при попаданнi отруйних речовин на шкiру, одяг, взуття негайно видалити їх ватним тампоном, папером або iншими пiдручними засобами;
пiсля виходу iз зони зараження необхiдно провести часткову обробку вiдкритих частин тiла водою, бажано з милом, полоскання рота, гортанi, носа, очей;
вiдчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лiкарнi.
1.18 ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНI ПРЕДМЕТИ
На територiї областi продовжують мати мiсце випадки виявлення вибухонебезпечних предметiв - боєприпасiв часiв Великої Вiтчизняної вiйни, а також сучасних засобiв ураження, що випадково стали доступними в результатi злочинної халатностi осiб, якi вiдповiдають за їх збереження.
Знайденi боєприпаси (або предмети, що схожi на них) повиннi бути знешкодженi тiльки спецiалiстами.
Про знахiдку вибухонебезпечного предмету необхiдно термiново повiдомити мiсцевi органи державної влади (сiльради, райвiйськкомати, вiддiлення мiлiцiї, вiддiли з питань надзвичайних ситуацiй).
Вашi дiї пiсля виявлення вибухонебезпечного предмету:
Зупинити будь-якi роботи в районi небезпечного мiсця. Нi в якому разi не чiпайте пiдозрiлий предмет.
Органiзуйте охорону небезпечного мiсця.
Не допускайте стороннiх осiб до небезпечного предмету, доки не прибули спецiалiсти.
1.19 Правила виживання пiд обстрiлом з "Града"
Система залпового вогню "Град" має репутацiю грозної i страшної зброї, яка не залишає шансiв на виживання. Однак, як показує досвiд, можна залишитися в живих i пiд "Градом". Головне - не впадати в панiку i знати особливостi цiєї зброї. Минулого разу я розповiдав, як вижити пiд час мiнометного обстрiлу. Як летить мiна можна почути i вiдреагувати на неї. Снаряди з "Граду" летять вдвiчi швидше за швидкiсть звуку. Почути пострiл i звук летючої в тебе ракети неможливо.
Однак залп з "Граду" добре видно. Вночi це яскравий спалах на горизонтi, вдень - димнi слiди злiтають ракет. Тому в першу чергу потрiбно органiзувати чергування зрячих спостерiгачiв, якi вчасно попередять про початок обстрiлу. Звичайна дальнiсть стрiльби - вiд 5 до 20 кiлометрiв, i пiсля сигналу вiд спостерiгача є всього кiлька секунд, щоб сховатися. Тому у людей, що знаходяться в зонi можливого обстрiлу "Градами", дуже швидко виробляється специфiчна звичка: вони постiйно тримають у полi зору мiсцевi предмети, якi можна використовувати як укриття.
Ракета "Граду" в рази потужнiше мiнометної мiни. Важкий снаряд на надзвуковiй швидкостi i шiсть кiлограмiв вибухiвки легко пробивають стiни будинкiв i ламають мiжповерховi перекриття. Тому в будiвлi краще ховатися в пiдвалi або на пiдлозi першого поверху. Вибирайте мiсце в кутку мiж несучими стiнами, там менше шансiв потрапити пiд обвалену стелюя, i недалеко вiд вiкна чи дверi, щоб можна було швидко залишити будiвлю в разi влучення.
Осколково-фугасний снаряд "Граду" має контактний детонатор, який спрацьовує при ударi об землю. Як i у випадку з мiнометом, оскiльки пiсля вибуху летять вгору i в сторони. Тому вiд осколкiв досить надiйно захищають окопи, щiлини, воронки, блiндажi. Якщо обстрiл застав вас на вiдкритiй мiсцевостi - лягайте на землю i притискайтеся до неї якомога сильнiше. У нас в пiдроздiлi був випадок, коли пiд час несподiваного обстрiлу боєць упав на землю бiля паркану. Неподалiк розiрвався снаряд, але людина залишилася неушкоджениою - тiльки один осколок пропалив одяг на його спинi. Але на вiдстанi 30 сантиметрiв вiд землi i вище весь паркан був буквально усiяний осколками.
На кожнiй пусковiй установцi "Град" - 40 снарядiв, якi при необхiдностi можна випустити за 20 секунд. При обстрiлi снаряди рвуться один за iншим. Зазвичай дають залп приблизно з 10-30 снарядiв, пiсля чого уточнюють результати стрiльби i коригують вогонь, або ж мiняють позицiю. Можливий i масований обстрiл: в артдивiзiонi - 18 бойових машин, якi використовують i разом, i малими групами, i поодинцi. Тому не поспiшайте виходити з укриття, почекайте хоча б 10 хвилин пiсля закiнчення обстрiлу.
Розкид снарядiв - 50-100 метрiв. При обстрiлi цiлей в населених пунктах ракети часто рвуться на вулицях i залiтають у житловi квартали. Страшно навiть уявити, скiльки людей загинуло вiд цiєї страшної зброї в своїх будинках, на вулицях, у дворах, в городах ...
Отже, основнi правила виживання при обстрiлi з "Граду":
Постiйно тримайте в полi зору будiвлi що поблизу, споруди, мiсцевi предмети, якi можна швидко використовувати як укриття. З часом це увiйде в звичку.
Окопи, воронки, щiлини захищають вiд осколкiв досить надiйно. Якщо обстрiл застав вас на вiдкритiй мiсцевостi - лягайте на землю.
У будiвлi краще ховатися в пiдвалi або на першому поверсi - в кутку, недалеко вiд вiкна чи дверi.
Пiсля закiнчення залпу не поспiшайте виходити з укриття. Зачекайте хоча б хвилин десять - цiлком iмовiрно, що обстрiл продовжиться.
1.20 Як вижити якщо в мiстi йде стрiлянина
Коли почнеться стрiлянина - негайно лягайте. Нi, я неправильно висловився - падайте! У квартирi на пiдлогу, пiд вiкно. На вулицi - куди доведеться, бажано ногами в сторону пострiлiв, щоб зменшити площу ураження. Тiльки не здумайте вибирати мiсце чистiше. Плюхайтесь, де стоїте. Хоч навiть в калюжу. Як кажуть вiйськовi - краще забруднитися грязюкою, нiж своєю кров'ю. I лише потiм, озирнувшись, переповзайте в бiльш надiйне мiсце. Найкраще в пiдземний перехiд, через низько розташоване вiкно в пiдвал або, розбивши вiкно, в квартиру першого поверху. При їх вiдсутностi - в канаву, за стовп, бетонний бордюр, смiттєвий бак, урну i пр.
Вибираючи як укриття машини, вiддавайте перевагу вантажiвкам. Вони могутнiше легковикiв i тому краще захищають вiд куль. При цьому треба вибирати тi частини машини, де бiльше залiза, i намагатися триматися подалi вiд бензобака. Кабiна - прикриття сумнiвне, так як прошивається кулею наскрiзь!
Перерви в стрiльбi використовуйте для тихого, по-англiйськи, вiдходу Або змiни укриття на бiльш надiйне. Тiльки робiть це вкрай обережно! Те, що стрiлянина вщухла, ще нiчого не значить. Тиша бою - оманлива! У зв'язку з цим пересувайтеся тiльки повзком, а не перебiгайте. На людину що бiжить майже всi стрiлки реагують однаково - миттєвої чергою вiд стегна. Всi речi краще кинути i йти без нiчого. Пiдтягання повзучою людиною якихось пiдозрiлих предметiв може бути витлумачено, як змiна позицiй збройним противником. Саме тому:
Небезпечно пiднiмати зброю, що зустрiлася вам на шляху. Для цивiльної людини вiд неї бiльше шкоди, нiж користi. Тому що в людину з рушницею має право стрiляти без попередження хто завгодно. Хоч тi, хоч цi. При несподiванiй зустрiчi з озброєними людьми ви повиннi ... Не посмiхатися i не сунути їм руки для рукостискання. А миттєво скинути цi руки вгору. Це унiверсальний жест доброї волi, буквально позначає - не стрiляйте в мене, у мене немає зброї, я безпечний. I лише потiм лiзьте за документами.
Перестрiлка у вашому будинку
Перебуваючи в квартирi, намагайтеся не наближатися до вiкон. Вiкна пiд час бою представляють собою найбiльшу загрозу. Строго кажучи, безпечних мiсць у кiмнатi, що потрапила пiд обстрiл, немає! Сховавшись за пiдвiконням або стiною вiд прямих влучень, ви можете загинути вiд зрикошетив вiд стелi i стiн куль. Тому вiдразу пiсля початку стрiлянини миттєво вимкнiть свiтло, щоб вас не було видно. Тiльки не встаючи в повний зрiст, а з пiдлоги, дотягнувшись до вимикача який-небудь палицею (шваброю, ледаркою, трубою пилососа). А простiше - розбивайте лампочку, кинувши в неї важкий предмет.
При одиночнiй стрiльбi можна притиснутися до стiни за вiкном i збоку, тiєї ж iмпровiзованiй палицею, закрити штори, щоб стрiлок не мiг помiтити вашi пересування по кiмнатi. А потiм вимкнути свiтло.
У будь-якому випадку, навiть якщо прозвучав один пострiл, треба, використавши паузу в стрiлянинi, переповзти в примiщення, яка не пiдпадає пiд обстрiл, а краще не має вiкон. При iнтенсивнiй i особливо вертикальної стрiльбi краще переповзти у ванну кiмнату i лягти в ванну, яка, завдяки своїй товщинi, може захистити вас вiд куль i уламкiв. I не здумайте висовуватися на вулицю з метою з'ясування обстановки! При очiкуваннi бою можна вивiсити на вiкнах помiтний здалеку плакат - "В цьому будинку мирнi жителi! Не стрiляйте!" Або бiлий прапор. Якщо до вас у квартиру вломилися бiйцi i стануть пересувати, ламати i валити на пiдлогу меблi, не намагайтеся їм перешкоджати! Це для вас ваша квартира - квартира. А для них всього лише зручна вогнева точка. I якщо вони влаштували таку метушню, значить, не виключено, що скоро в вашi вiкна будуть стрiляти i кидати гранати. Тому краще тихо пiдiть кудись до сусiдiв. I там, поки не перебитi труби, спробуйте запастися водою. Причому краще це зробити заздалегiдь. Використовуйте всi наявнi у вас ємностi, аж до пiвлiтрових банок i полiетиленових пакетiв. Наберiть повну ванну (при обстрiлi її неважко спорожнити). Вода стане в нагодi вам для приготування їжi, вмивання, але найбiльше для гасiння пожежi. Вибухи гранат i потрапляння трасуючих куль в легкозаймистi покриття та меблi чреватi їх спалахом.
Чи приїдуть до вас пожежнi машини - сумнiвно. Так що доведеться розраховувати на себе i свою воду. Але не починайте, гасiння пожежi, поки бiй не закiнчиться! Не зайвим буде запастися пiском. Наприклад, насипавши його в мiшки. Крiм гасiння пожежi пiсок, вiрнiше, мiшки з пiском згодяться для захисту вiд куль i осколкiв. Ними можна обкласти мiсце, де ви спите, або закласти одне з вiкон (бажано що виходить у двiр, щоб воно не приваблювало уваги). Мiшки з пiском широко використовувалися у вуличних боях майже у всiх вiйнах. Продуктами харчування теж краще запастися заздалегiдь. З тим, щоб не бiгати в магазин (або на колонку за водою, якщо ви її не запасли), коли засвистять кулi. А якщо виходити, то тiльки в суто мирному одязi. Накинутий на плечi плащ кольору хакi, офiцерський кашкет або сорочка захисного кольору можуть коштувати вам життя. Тому що пiд час бою стрiляють не в людини, а в форму. I якщо ви надiли одяг вiйськового зразка, значить, ви, самi того не знаючи, прирiвняли себе до солдатiв противника.
Особливо важливо пояснити це дiтям! Вони обожнюють вiйськову амунiцiю. I обожнюють наслiдувати вiйськовим. Наприклад, як це стало зараз модним, пов'язувати на голови "спецназiвськi" хустки або размалевивалi особа. Будь-яким способом треба вселити їм, що це небезпечно! Що краще бути без хустки, але живим, нiж в хустцi або касцi, але мертвим. Крiм нагадуючого форму, не рекомендується надягати одяг яскравих забарвлень, по яким дуже спокусливо пристрiлювати зброю. I не тягати предмети, навiть вiддалено нагадують стрiлецьку зброю. Не приймайте поз, схожих на пози нiби то ви напоготовi до стрiльби. А то ви звалите на плечi рулон килима, а хто-небудь вирiшить, що ви наводите на нього невiдомої системи гранатомет. I встигне вистрiлити першим.
Про життя в мiстi, де йдуть або щойно закiнчилися повномасштабнi вiйськовi дiї, я розповiм дуже коротко. Так як сподiваюся, що до справжньої вiйни справа не дiйде. Якщо у людей, що опинилися в районi бойових дiй, є час, то їм слiд пiдготувати iмпровiзованi притулки. На випадок артобстрiлiв i бомбардувань найкраще вирити де-небудь на пустирi "землянки в три накату". В крайньому випадку щiлини. Для захисту вiд стрiлецької зброї обладнати притулок в пiдвалi, попередньо змiцнивши i упорядкувати його. I обов'язково запасти воду, їжу, теплi речi, освiтлювальнi прилади, медикаменти i примуси для приготування гарячої їжi. З пiдвалу повинно бути як мiнiмум два виходи. Мiсце вiдпочинку бажано обкласти мiшками з пiском. Вiд виходу з притулку до вододжерела краще прокопати канаву-окопчик, за яким можна пересуватися рачки. В крайньому випадку, створити по дорозi максимум укриттiв. Дуже багато людей гинуть при вимушених походах за водою, без якої на вiдмiну вiд їжi важко прожити навiть кiлька днiв.
1.21 Як вижити при ядерному вибуху
При сучасних засобах зв'язку i оповiщення не дiзнатися про небезпеку, просто неможливо. Тут ти можеш заперечити, що народ про все дiзнається в останню чергу, коли рятуватися вже марно. Але якщо пригода справдi серйозна, ти дiзнаєшся про неї i вiд сусiда, i навiть вiд кiшки.
Тому негайно включи телевiзор або радiо i уважно прослухай iнформацiю про мiсце збору для евакуацiї та подальших iнструкцiях. Головне — дослухати все до кiнця i не пiддаватися панiцi.
Почувши протяжний сигнал сирени, знай, що для укриття в безпечному мiсцi у тебе є близько 10 хвилин. Якщо ти живеш в мегаполiсi, сховайся в пiдземцi метрополiтену, але врахуй, що пiсля сигналу тривоги вхiд в метро закриється через 5 хвилин. Крiм того, пiд багатьма багатоповерхiвками, побудованими в радянський час, є бомбосховища. Навiть якщо їх вже давним-давно переробили пiд iншi цiлi, стiни залишилися тими ж i вони порятують вiд бiди.
Якщо ти перебуваєш далеко вiд будь-яких бомбосховищ i пiдвалiв або просто почав панiкувати, сховайся в будь-якому будинку або за кам'яною стiною, закрий голову руками i вiдкрий рот. Запам'ятай: нi в якому разi не дивися на вибух, навiть якщо ти знаходишся далеко вiд епiцентру. Ти можеш ослiпнути вiд спалаху.
Потрiбно розумiти, що люди, яким не пощастило опинитися в епiцентрi вибуху ядерної бомби, не виживають. Товстi стiни бомбосховища можуть витримати вибух, однак вибухова хвиля знищить все живе. Якщо ти бачиш величезне скупчення народу, в панiцi намагається потрапити в бомбосховище, краще не штовхайся з ними, а скорiше сховайся в якомусь пiдвалi. Так у тебе буде бiльше шансiв врятувати своє життя.
Як вижити при ядерному вибуху: 9 правил поведiнки, якi можуть врятувати. Сподiваємося, не знадобляться...
В умовах ракетно-ядерного удару головне завдання — вижити. Тому не думай витрачати час на збiр коштовностей i гардероба на всi випадки життя. Достатньо взяти документи.
Тим, хто вижив пiсля вибуху потрiбно термiново йти подалi вiд епiцентру вибуху. В даному випадку невидимою небезпекою служить радiацiя. Вiйськовi будуть створювати спецiальнi пункти, де будуть надавати необхiдну допомогу, встановлювати особи потерпiлих i вiдновлювати порядок.
Якщо в момент ядерного вибуху ти перебував у бомбосховищi, то залишайся в ньому ще кiлька днiв. Справа в тому, що тiєї радiацiї, яка буде на поверхнi, досить, щоб убити людину. Вже через 3-4 днi особливо небезпечнi радiоактивнi речовини знизять свою убивчу дiю. Чим довше ти будеш ховатися в притулку, тим бiльше шансiв залишитися живим i здоровим.
Якщо притулок частково зруйновано, у ньому не варто залишатися, навiть якщо є достатня кiлькiсть води i продуктiв. Головна причина та ж — радiацiя. Швидше покинь зону епiцентру вибуху.
При виходi на поверхнiiсть дотримуйся цю iнструкцiю. Захищай органи дихання протигазом або будiвельної маскою, на крайнiй випадок пiдiйде волога ганчiрка. Якщо є можливiсть, уникай пересування пiд час вiтру з боку епiцентру вибуху. Воду краще пити пляшкову, яка була розфасована до вибуху. Якщо такої немає, можна пити з джерел, поточних по напрямку до епiцентру вибуху, а не навпаки.
Спробуй закрити всi частини тiла, щоб на них не потрапляв радiоактивний пил. Поки ти не покинеш зону ураження, ховайся вiд дощiв. Кожна крапля може бути смертельною.
Пiсля прибуття в безпечну мiсцевiсть вiдразу ж прийми ванну, змiни одяг i приймай всi медикаменти, якi дають медики. Не панiкуй i по можливостi допомагай iншим впоратися з бiдою.
Чим швидше ти покинеш зону ураження, тим бiльше у тебе шансiв вижити i залишитися здоровим. Але якщо сили тебе покинули, запам'ятай: не варто лягати на землю. iнамагайся уникати низин.
Правила поводження при виявленні вибухонебезпечних предметів
![](javascript:ShowPhoto("foto/02.gif","800","759"))
