Україна
понад усе!

Шкiльна бiблiотека ЗАВІДУВАЧ: Олiшевська Валентина Iванiвна e-mail: h_sc36@ukr.net тел. (057) 700-26-29   IСТОРIЯ ТА СУЧАСНIСТЬ ШКIЛЬНОЇ БIБЛIОТЕКИ Дiяльнiсть шкiльної бiблiотеки спрямована на виховання в учнiв iнформацiйної культури, любовi до книги, культури читання, вмiння користуватися бiблiотекою, а також на забезпечення рiзноманiтностi змiсту навчального процесу, бiблiотечного та iнформацiйно-бiблiографiчного обслуговування читачiв. Особлива увага придiляється широкiй популяризацiї української лiтератури, лiтератури з питань освiти, iсторiї культури українського народу i вихованню поваги до рiдної мови, нацiонально-культурних i духовних надбань нашого народу. Бiблiотека ХЗШ № 36 була створена на самому початку iснування школи, тобто в 1923 роцi. З перших днiв фонд бiблiотеки складався з 300 книг, подарованих школi учнями. Пiзнiше батьки учнiв за власнi кошти придбали ще 800 примiрникiв, а далi поповнення фонду вiдбувалося за сприяння мiських бiблiотек. Наприклад, вiдомо, що багато книг iз бiблiотеки Будинку вчених надiйшло до нашої шкiльної бiблiотеки. Чимало рiзної лiтератури передали нам бiблiотеки iм. Короленка i багатьох науково-дослiдних iнститутiв. Надалi шкiльний книжковий фонд поповнювався за державнi кошти. Сьогоднi в нашiй бiблiотецi налiчується 11340 примiрникiв книг художньої та наукової лiтератури i 13334 примiрникiв пiдручникiв. Також в наявностi 25 електронних дискiв з навчальними програмами. Паралельно з формуванням фонду в шкiльнiй бiблiотецi була створена система каталогiв: - алфавiтний; - тематичний; - каталог пiдручникiв; - каталог перiодики; - картотека статей; - краєзнавча картотека. Кожен рiк бiблiотека обслуговує близько 5 тисяч користувачiв. Робота з лiтературою - це основа пiдготовки до виступiв та написання рефератiв.   Cьогоднi шкiльна бiблiотека стала справжнiм осередком культури i самоосвiти.   Перевага книжки над iншими джерелами зберiгання й поширення iнформацiї Ми живемо в час нечуваного розвитку iнформацiйних технологiй i систем зв'язку - радiо, телебачення, електронних ЗМI. Вiдкрилися безмежнi можливостi для оволодiння знаннями, одержання iнформацiї, для спiлкування. А в Iнтернетi взагалi немає меж i кордонiв. Вiдтепер1 звичайний користувач має доступ до будь-яких новин, якi множаться в геометричнiй прогресiї. Iнтернет поступово перетворюється на неосяжну бiблiотеку всiєї планети. Микола Карамзiн сказав: "Iсторiя розуму становить двi головнi епохи: винайдення букв i друкарнi, усi iншi були їх наслiдком". Однак викликає тривогу те, що Iнтернет, завойовуючи iнформацiйний простiр, починає витiсняти з нього книжку. За даними соцiологiв, понад 40 % дорослого населення зовсiм не читає книжок. Дехто передрiкає навiть повну перемогу медiаресурсiв (у тому числi й Iнтернету) над книжкою. На їхнє переконання, всi необхiднi знання людина майбутнього одержуватиме з комп'ютера. Проте цi псевдопророкування безпiдставнi, оскiльки радiо й телебачення не замiнюють друковане слово, а доповнюють його. Втративши монопольне становище в iнформацiйному просторi, книжка ще довго залишатиметься душею сучасної системи комунiкацiї, а її роль зростатиме з кожним новим етапом соцiального, культурного i науково_технiчного прогресу. Вона належить до тих винаходiв, що, як i колесо, нiколи не полишають цивiлiзацiї. Переваги книжки перед iншими засобами збереження i передачi iнформацiї очевиднi. Адже саме завдяки їй читач має час для роздумiв, можливiсть повернутися до прочитаного, щоб глибше вникнути в його змiст, вибрати, що читати. Прiоритет книжки обстоюють iнтелектуали свiтового рiвня. Айзек Азiмов акцентував увагу на тому, що книжку можна читати й перечитувати, коли вам зручно - у лiжку, у крiслi, за столом i як вам потрiбно - не поспiшаючи, швидко, пiдряд чи вибiрково. Та головне - книжка дає вам слова, до яких ви самi добираєте картини, що виникають у вашiй уявi. Нiколи не буде придумано щось подiбне до книжки - здатне подарувати вам одному цiлий Всесвiт. Едгар Фор iз Францiї вважає, що книжка тiльки на порозi справжнього успiху, тому що вона поширюється, надає нам право вибору i враховує нашi бажання, тодi як все, що ми слухаємо або дивимося по телевiзору, не передбачає вибору i врахування наших смакiв. Науково-технiчний прогрес сприяє поширенню книжки. Статистика свiдчить, що iнтелект спецiалiста, який здобув професiю, потребує самостiйного мислення, роздумiв над книжкою. Молодь усвiдомлює: щоб мати престижну роботу й конкурувати на ринку працi, недостатньо мати диплом, потрiбне постiйне iнтелектуальне й фахове самовдосконалення через читання книжок. Тож не пiдлягає сумнiву1, що книжка була, є i буде основою духовного життя народу. У книжки довгий i щасливий вiк. Це унiверсальне сховище думки, надихаюче джерело нових iдей (За В. Драчуком, Ю. Лiхтенштейном).